Якщо вас вводить в подив саме слово есе, не кажучи вже про його написання, не поспішайте впадати у відчай. Немає безвихідних ситуацій. Але є складні питання. Наприклад, який вид есе вибрати, як не допустити помилок, що писати і чому не можна сильно мудрувати? По порядку.
Есе: що означає такий формат роботи?
Красиве, хоч і не зрозуміле слово, це французьке спадщина. Нарис, спроба – так воно перекладається. Але в освітньому середовищі значення дещо інше – невелике оповідання в критико-публіцистичному стилі, присвячене певній проблемі та темі, але переважно відображає суб’єктивну, авторську позицію.
Есе – це:
- простота викладу,
- яскраве емоційне забарвлення,
- інтелектуальна основа,
- невимушеність,
- парадоксальність,
- відкритість.
Простіше кажучи, це такий майданчик, на якій діє правило студента. Автор може висловитися, виразити свою думку, в написанні роботи використовувати власні доводи і аргументи. А ще в форматі есе автор відображає свій особистісний характер сприйняття і осмислення проблеми. У цьому специфіка і особливість такого завдання. Правило – це домінування свого над загальноприйнятою теорією.
І, до речі ніхто не зобов’язує писати так, щоб значення есе було виключно в позитивному ключі. Негатив, негативні позиції, протистояння не забороняються. Просто у роботи повинна бути структура, і не повинно бути лайки, жорсткого жаргону, грубого сленгу. Тобто важливо, щоб все було в рамках пристойності.
25 
