Головні помилки у дипломній роботі

Написання дипломної роботи та її захист є фінальною та завершальною частиною навчального процесу студента у вищому навчальному закладі. Варто пройти цей етап і заповітний диплом буде “у кишені” колишнього студента. Випускна кваліфікаційна робота – наукова праця, над якою доведеться знатно попрацювати. Незважаючи на те, що студенти чудово розуміють ступінь важливості роботи і те, що до неї треба підійти максимально – вони часто роблять помилки, яких можна було б уникнути.

 

Достатньо знати досконально правила написання роботи, вимоги до оформлення та невеликі лайфхаки з написання. Щоб не набивати своїх шишок, краще вивчити нашу статтю. У ній ми розглянемо найпоширеніші помилки, які роблять студенти під час написання диплома.

 

Помилка 1. Не та тема

 

Першу помилку можна здійснити при виборі теми для написання наукової роботи. Тема повинна представляти інтерес для наукової спільноти, а розкриті у роботі питання повинні мати практичну та теоретичну цінність. Звичайно, на кафедрах зазвичай є перелік тем, які пропонуються студентам, однак дехто відмовляється використовувати його. Причини можуть бути різні – хтось має іншу сферу наукових інтересів, а хтось хоче зарекомендувати себе з кращого боку, бо планує вступати до аспірантури.

 

Взяти “свою” тему – ідея чудова, але краще попередньо проконсультуватися з кимось, інакше можна самому собі зробити гірше. Також актуальність теми дослідження можна перевірити, поставивши собі кілька запитань:

  • “Чому ця проблема потребує вирішення?”;
  • “Як дипломна робота з даної теми допоможе вирішити проблеми практичного характеру?”;
  • “Який вплив і на яку галузь вплине проведене дослідження та сформульовані в результаті його проведення висновки?”

Якщо можна чітко відповісти на запитання, то обрана вами тема викличе, безперечно, інтерес.

 

Помилка 2. Плагіат

 

Вибравши тему для написання роботи, студенти здебільшого намагаються полегшити собі роботу та завантажують інформацію з різних джерел собі на комп’ютер. Тут випускники діляться на дві категорії: одні переглядають інформацію чужих наукових праць роблять висновки та пишуть самостійно роботу; інші – копіюють все поспіль і видають чужу працю за свою власну. Присвоєння чужих думок та ідей, видача їх за свої є плагіатом. Сьогодні є безліч платних і безкоштовних комп’ютерних програм перевірки на плагіат – у вищому навчальному закладі його точно розпізнають. Після того, як буде висунуто звинувачення у плагіаті, репутацію вже не врятувати. Ризикувати не варто. Краще відразу поступати “по совісті” і на всі запозичення робити виноски за текстом.

 

Помилка 3. Недотримання вимог щодо унікальності роботи

 

У сучасному світі все більше і більше вишів вимагають, щоб при написанні наукових праць у них був високий відсоток унікальності. Тут усе дуже просто – дипломна робота має бути самостійною науковою працею, в якій цитати авторитетних авторів не повинні превалювати над кількістю думок автора роботи.

Чим менше цитат – тим вища унікальність. Тільки без плагіату!

Помилка 4. Нівелювання значення граматики

 

Ви посміхнулись? Думаєте, як може бути таке, що людина із вищою освітою пише слова з помилками? Може, ще як може. Звичайно, ніхто не сумнівається в тому, що автор добре навчався в школі і знає правопис, просто часом у потоці думок можна зробити банальні друкарські помилки і не перевірити їх наявність у тексті. Граматичні помилки справді часто зустрічаються. Великий обсяг інформації потребує підвищеної концентрації уваги. А тут хтось зателефонував, написав повідомлення, грюкнув дверима – і все, робочий процес порушено. Можна ненароком натиснути не на ті кнопки і писати все великими літерами або ж надрукувати набір літер іншою мовою.

 

Перед тим як віддати роботу на перевірку, слід обов’язково уважно перечитати її. Ключове – уважно. Іноді студенти, знаючи, про що мова в роботі просто швидко переглядають її, не акцентуючи увагу на оформленні, суті тощо. Як результат, зауваження від рецензента – “Робота містить граматичні помилки”. Таке собі зауваження, якщо чесно. Соромно.

 

Помилка 5. Нехтування планом дипломної роботи

 

Багато студентів нехтують планом і часто пишуть роботу в надії потім якось “розкидати” знайдену інформацію на тему частинами. Такий підхід до успіхів не принесе. Вибравши тему та визначивши її актуальність важливо на початковому етапі сформулювати мету роботи та її завдання. Це дозволить уникнути “відходу від теми” у процесі написання. По тому, наскільки правильно і чітко написаний план, можна сказати про якість всієї роботи. Якщо все правильно поділити на розділи та підрозділи, текст виходить логічно послідовним і правильно розкриває обрану тему. Щоправда, перевірити себе можна не лише тим, проаналізувавши, наскільки “легко працюється”. Можна ще просто зіставити ціль, завдання та отримані висновки. Якщо вони стикуються між собою – значить усе гаразд.

 

Помилка 6. Використання всіх джерел, які знайдуться

 

Для написання дипломної роботи слід використовувати “свіжі” джерела, яким не більше 5 років. Це дозволить досягти хорошого результату та високої оцінки від комісії. Використовуючи старі книги або періодику навряд чи студенту вдасться придумати щось нове і затьмарити своїми ідеями світил науки, які точно не залишили ту чи іншу тему без уваги. Та й робота втратить свою актуальність, особливо це стосується робіт із права, економіки тощо. Тому використовувати все підряд, щоб “набити” кількість джерел для списку літератури або надати авторитетності роботі, роблячи посилання на відомих учених, не варто.

 

Помилка 7.Відхід від теми

 

Текст роботи повинен бути послідовним, грамотним, написаним науковою мовою, але без зайвих складнощів та надмірного вживання важких для розуміння слів. Не варто гнатися за обсягом та писати хоч і правильні, але тези не за темою. Важливо чітко дотримуватися заявленої мети роботи та дотримуватись методичних рекомендацій кафедри щодо обсягу роботи. Зазвичай дипломна робота — це близько 50 сторінок тексту (але кожні спеціальності та кожен ВНЗ мають на увазі свої вимоги). Зрозуміло, тема може потрапити складна і здається, що якщо не ходити “навколо”, то нічого не вийде. Така думка помилкова. Іноді люди захищають дисертації, ґрунтуючись лише на аналізі 1 статті з кодексу. Немає нічого неможливого, просто щось вимагає більше часу на виконання.

 

Помилка 8. Неправильне оформлення

 

Навіть чудове дослідження та розкриття теми не допоможе вберегти від повернення роботи на доопрацювання, якщо вимоги оформлення не дотримані. Не варто нехтувати методичними рекомендаціями ВНЗ та ДСТУ. У них прописані, який розмір шрифту необхідно використовувати для тексту, який відступ повинен бути, де можна і де не можна допускати виділення, як правильно робити виноски та відступи тощо.

 

Помилка 9. Практика та теорія – не “два чоботи-пара”

 

Варто пам’ятати, що теоретична та практична частина – це одне ціле. Перш ніж приступати безпосередньо до написання роботи, слід продумати яку “основу” слід закласти на початку роботи для другої частини. По суті, перший розділ роботи (якщо кілька розділів) повинні підводити до того, що буде викладено в кінці. Не може бути такого, що теорія присвячена одній проблемі, а практика – іншій.

 

Помилка 10. Усі частини роботи – різні

 

Це більше «негласне» правило в науці, але повірте, від цього не менш цінне. Розділи роботи мають бути приблизно однаковими за обсягом. Не може бути теорія на 50 сторінках викладена, а практика – лише на 5. Те саме стосується і підрозділів у роботі.

Сподіваємося, що стаття допоможе уникнути набивання “шишок” під час написання роботи та допоможе досягти бажаної мети у максимально короткі терміни. А ще краще, щоб уникнути подібних помилок, звернутися до компанії «Диплом Центр» та замовити дипломну роботу, яка буде унікальною і сподобається вашому науковому керівнику.

Залиште коментар до статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Right Menu Icon