Правила оформлення списку літератури у курсовій

Бібліографічний список є заключною частиною курсової, дипломної чи іншої письмової роботи. Незважаючи на те, що це лише 2-4 сторінки, викладачі звертають велику увагу на його коректність та повноту. Навіть найменший на перший погляд недолік можуть стати причиною недопуску до захисту або зниження загальної оцінки за захист курсової. Щоб не ризикувати оцінкою та не ставити під загрозу своє перебування у ВНЗ, варто уважно вивчити державні стандарти оформлення джерел. В принципі вони досить стабільні, і тому швидше за все вам пощастить – треба буде відшліфувати майстерність оформлення джерел та використовувати отримані навички протягом усього терміну навчання в університеті чи академії.

Джерела та література – це не те саме. Джерела – ширше поняття, яке охоплює також різні інтернет-ресурси тощо.

Оформлення списку літератури у курсовій роботі

 

Порядок оформлення джерел регламентується ДСТУ 8302:2015. Щодо самого списку літератури, то тут може бути кілька варіантів – джерела можуть розташовуватися в алфавітному порядку або в міру їх згадування в тексті (цей варіант, як правило, використовується для оформлення рефератів та контрольних, а в курсових не застосовується). Наведемо кілька прикладів оформлення джерел літератури, які можуть зустрічатися у роботах студентів:

  • навчальний посібник

Денисенко М. П., Догмачов В. М., Кабанов В. Г. Кредитування та ризики: навч. посіб. Київ, 2008. 213 с.

  • лекції

Захара І. Лекції з історії філософії. Перегляд. 2-ге. Львів, 1997. 322 с.

Варто зазначити, що у списку літератури в оформленні конкретного джерела вказується загальна кількість сторінок тексту виданого підручника, посібника тощо, тоді як у виносках зазначаються конкретні сторінки, текст яких був скопійований або запозичений іншим чином у текст курсової.

Рекомендована кількість джерел, які слід використовувати для підготовки курсової роботи, вказується в методичних рекомендаціях кафедри. За негласним правилом – джерел має бути не менше ніж сторінок у роботі студента.

Послідовність джерел

 

Не знаєш, з чого почати? Звертайся по допомогу!

    Зазвичай цей момент детально розписаний методичних рекомендаціях (буває, що вони містять особливі правила оформлення). Однак, за загальним правилом, порядок джерел буде наступним:

    • нормативно-правові акти, використані під час написання курсової (тут порядок буде таким: Конституція, закони, підзаконні акти тощо (за юридичною силою);
    • література українською та російською мовами, яка була використана для підготовки курсової. Тут є нюанс – джерело українських та зарубіжних авторів, опубліковане російською мовою може бути використане, але джерела російських авторів будь-якою мовою не може згадуватися в тексті курсової;
    • література, опублікована іноземними мовами;
    • електронні ресурси.

    Нумерація використовується, як правило, наскрізна. Цифри – арабські.

    Як оформляти інтернет-джерела в курсовій?

    Щоб розібратися у цих моментах, тезово визначимо деякі особливості електронних ресурсів:

    1. Джерелами інформації для складання бібліографічного посилання на електронний ресурс є титульний екран, основне меню, додаток, головна сторінка сайту або порталу, що містять відомості про автора, назву, відповідальність, перевидання (версію), місце та рік видання. Основним джерелом інформації є титульний екран. При необхідності використовують інші джерела інформації: етикетку на фізичному носії електронного ресурсу, технічну та іншу супровідну документацію до нього або контейнер, коробку, конверт тощо (згідно з ДСТУ 7157).
    2. Бібліографічні посилання складають як на електронні ресурси в цілому, так і на їх складові (розділи та частини електронних документів, порталів або сайтів; повідомлення на форумах тощо) відповідно до загальних правил та з урахуванням певних особливостей.
    3. Якщо мали місце зміни у змісті електронного ресурсу, доповнено зміст або вилучено з нього певну інформацію, модифіковану мову програмування чи операційної системи тощо, у бібліографічному засланні це все обов’язково вказується.

    Спочатку подаються бібліографічні відомості, наприклад: Кожухівський О. Д. Імітаційне моделювання систем масового обслуговування [Електронний ресурс]: практикум/Черкас. держ. технол. ун-т. Електрон. текст, дані. Черкаси, 2009. 1 електрон. опт. диск (CD-R).

     

    У примітці до бібліографічного посилання на електронний ресурс подають відомості, які можуть знадобитися і будуть достатніми для пошуку електронного ресурсу, в такому порядку:

    • системні вимоги;
    • відомості про доступ;
    • дата поновлення документа або його частини;
    • електронна адреса;
    • дата звернення до документа.

    Наприклад: Берташ В. Пріоритети визначила громада // Голос України: електрон. версія газ. 2012. No 14 (5392). Дата оновлення: 04.08.2012. URL: http://www.qolos.com.ua/userfiles/file/040812/040812-u.pdf (дата звернення: 06.08.2012).

     

    Особливості пунктуації при оформленні бібліографії

     

    Усі особливості пунктуації детально прописані у вищезгаданому стандарті. Все залежить від того, про яке джерело йдеться, скільки у нього авторів, скільки сторінок було використано тощо. Наведемо кілька правил:

    • Для позначення пошукових даних архівного документа використовують такі скорочення: “Ф.” («Фонд»), «Оп.» («Опис»), «К.» («Картон»), «Од. зб.» («Одиниця зберігання») тощо. Між елементами пошукових даних ставлять знак “крапка”.
    • Зараз для оформлення літератури не використовуються такі знаки, як “;”, або “/”. Елементи поділяються точками (виключення лише при оформленні відповідального за редакцію). Наприклад: Петрик О. І. Путь до цінової стабільності: світовий досвід та перспективи для України: монографія/відп.ред. В. М. Геєць. Київ: УБС НБУ, 2008. С. 302-310.

     

    Якщо ж замовити курсову роботу у фахівців нашої компанії, то вам не доведеться розумітися на всіх цих тонкощах і нюансах, і курсова робота точно не стане причиною втраченого сну, часу та нервів. Наші автори чудово розуміють, наскільки важливо, щоб робота була унікальною, література була правильно оформленою, курсова не містила плагіату тощо. Вони знають усі нюанси оформлення та гарантують своєчасне виконання проекту будь-якої складності. Варто також відзначити, що високий рівень професіоналізму авторського колективу – далеко не єдине, чим може пишатися компанія. Серед її переваг також можна відзначити широкий спектр спеціальностей, за якими може бути виконана робота, а також доступна цінова політика.

    Не знаєш, з чого почати? Звертайся по допомогу!

      Right Menu Icon