Що таке навчально-методичний посібник?

metodichka

Методички вже довели своє право на життя, як би студенти не пручалися. Правила та рекомендації щодо написання курсових і дипломних робіт ставлять в рамки. Але давайте уявимо, що їх немає. По-перше, «пишу, що хочу» – сумнівна схема, адже чим більший вибір, тим складніше його зробити. По-друге, якщо немає граней, як треба, значить і причепитися можуть до всього, чого завгодно. Ні вже, ми з вами краще навчимося використовувати методички на благо.

 

Методичка: поняття і структура

 

Методичка або правильніше говорити навчально-методичне видання – офіційне надруковане джерело інформації, відповідає програмі освіти і розроблений з урахуванням внутрішньої політики та спрямованості кафедри.

Найчастіше методички розробляються по одній тематиці і опрацьовують кожен пункт уздовж і поперек. Для них завжди характерна чіткість, лаконічність, ясність викладу і максимальна інформативність. Ну, просто не посібник, а скриня зі скарбами.

 

Виникає питання: якщо методички стисло і точно оповідають, як і що робити, звідки беруться такі неймовірні обсяги на кілька десятків листків? Це структурні елементи. Оскільки рекомендаціям притаманний суб’єктивізм, і кожен автор доносить широту своєї короткої думки по-різному, методички теж можуть бути об’ємними. Вони завжди включають:

 

  • титульну сторінку – сміливо дивіться назву ВНЗ і кафедри;
  • анотацію – оцініть, чи точно саме ця інформація потрібна;
  • список авторів – перевірте, чи багато в їх числі ваших викладачів з кафедри, тобто переконайтеся, хто з них в «темі» і до кого можна звертатися;
  • введення і пояснювальна записка – вивчіть актуальність, переваги і недоліки обраного питання і ще раз перевірте, чи хочете ви писати саме на цю тему;
  • основна частина – ознайомтеся з рекомендованими кроками і етапами написання, прочитайте думки творців методички з приводу ключових аспектів дипломної чи курсової роботи, вивчіть вимоги до послідовності та оформлення;
  • висновок – запам’ятайте проміжні висновки та ідею концепції, подивіться очікувані результати;
  • список джерел – беріть і користуйтеся, правда, не забудьте додати ще кілька пунктів від себе;
  • додатки – вивчіть варіанти, раптом щось з елементів буде доречним і нескладним, тоді сміливо використовуйте схеми, графіки й інші «ніштячкі» в своїй роботі.

 

Методичка – це узагальнення значного досвіду авторів. В її основу беруться конкретні поради, правила і приклади.

У чому різниця між посібниками та рекомендаціями?

 

Напевно вам доводилося чути формулювання «методичний посібник» та «методичні рекомендації». Так ось – це не одне і те ж. Перше поняття набагато ширше другого. Воно більш розгорнуто, містить велику систематизовану інформацію, і, що найголовніше, теоретичні описи разом з практичними порадами.

metodichka

Рекомендації набагато «скромніше». Ніякої теорії і просторікувань, тільки сухі факти по темі, оформлення, структурування. Тому такий вид методичок, як правило, застосовується для менш складних робіт, наприклад, курсових проектів.

 

А ще є методичні розробки. Таке поняття зустрічається набагато рідше, але служить справжньою паличкою-виручалочкою для дипломників, які профілюються на технічних і точних науках. Методична розробка може містити інформацію про використовувані програми і відповідне обладнання, варіантах схем і чітких алгоритмах дій. Це умовний компас, якому варто слідувати.

Методички, як правило, видаються в обмеженій кількості. Тому про їх наявності варто потурбуватися заздалегідь і завбачливо звернутися на кафедру.

Відмінність методичок для курсових і дипломних робіт

 

Незважаючи на загальне глобальне призначення, методички істотно відрізняються за значимістю, складністю і функціями. Це не випадково: чим вагоміше студентська робота, тим більше до неї вимог. Питання за змістом і оформленням також зростають за таким принципом.

 

Саме тому методички для випускних кваліфікаційних робіт мультифункціональні. Вони містять:

  1. Розділ із загальними положеннями;
  2. Інформаційний блок, присвячений змісту дипломної роботи.
  3. Розділ з вимогами щодо оформлення тексту.
  4. Блок відомостей, актуальних для захисту ВКР.
  5. Додатки.

Методички для курсових робіт схематично простіші, аж до того, що можуть обмежуватися лише вимогами до оформлення тексту.

 

Загальними можна назвати інформаційну, превентивну і орієнтувальну функцію. Вони проявляються в тому, що методички покликані інформувати, показувати вектор і алгоритм дій, попереджати виникнення помилок. Посібники та рекомендації для ВКР більш детально описують зміст, позначають вимоги, задають вектор дослідження, відображають етапи, допомагають студенту змоделювати кінцевий результат.

 

Методички небажано ігнорувати. Це загрожує доробками, а значить втратою часу і ослабленням репутації в очах викладачів.

Як пишуться методички?

 

Якщо вам запропонували взяти участь в розробці методички, тобто стати по той бік барикади, пам’ятайте головне правило – пишіть, як для себе. Визначьтеся з темою, яка буде освітлена, і накидайте план. Методичка присвячується тільки одному напрямку, тому сфокусуйтеся на головному.

Наступний етап – вивчіть стандарти і вимоги офіційних джерел, проаналізуйте першоджерела. Простого виходу в інтернет недостатньо. Підготовка методички зажадає багатьох годин просиджування в бібліотеці.

Пам’ятайте про актуальність і стислість інформації, але при цьому її зрозумілість і доступність. В першу чергу методичка покликана допомогти студентам. Це шпаргалка, а не квест. І, звичайно ж, не допускайте плагіату. У науковому співтоваристві це не вітається, ні в яких формах. Більш детальну інформацію про написання і замовленні студентських робіт можна знайти на офіційному сайті компанії «Диплом Центр».

Залиште коментар до статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Right Menu Icon