Як написати дипломну роботу із використанням наукового стилю викладу?

Написання курсової чи дипломної роботи – зайвий привід для стресу будь-якого студента, навіть відмінника. Адже письмові роботи такого типу вимагають високої концентрації уваги, багато сил та часу. Щоб підготувати якісну наукову працю, за яку не доведеться червоніти перед науковим керівником та членами комісії, необхідно не лише заглибитись у тему, а й вивчити особливості викладу матеріалу. Йдеться про те, що студент має продемонструвати вміння викладати свої думки та ідеї на високому академічному рівні, у стилі літературної розповіді. Зрозуміло, при цьому необхідно враховувати правила морфології, синтаксису, лексики і не тільки.

Такі моменти, як висока унікальність або відсутність плагіату, навіть обговорювати не варто. Якщо робота не відповідає одному чи іншому показнику, вона просто буде відразу повернена студенту.

Для наукового стилю, який тяжіє до нормованого формального мовлення, характерне використання абстрактних іменників, дієслівно-іменних оборотів, відсутність емоційного забарвлення.

Наукові роботи, на кшталт курсових, дипломних, магістерських та інших робіт, передбачають використання:

• загальнонаукової лексики. До цієї групи входять терміни, які можна використовувати у наукових працях різної спеціальності. Наприклад, слова “система”, “фактор” “склад” можуть використовуватися і в хімії, і в біології, і в медицині. Вони зрозумілі багатьом людям, проте мають певну частку “специфічності”;
• загальногалузевої термінології. Сюди входять терміни, що використовуються під час написання наукових праць суміжних дисциплін. Так, наприклад, “похідна” або “рівняння” можуть використовуватися як у математиці, так і у фізиці;
• галузевої термінології. Термін “магнетизм” у фізиці або “парабола” у геометрії – те, що зрозуміло обмеженому колу осіб.

Також варто зазначити, що для наукового стилю характерне використання дієслівно-іменних зворотів. Вони надають формалізованості тексту. Прикладами таких оборотів можуть бути такі фрази, як: “дати підтвердження”, “мати значення” та інші.

Які стилі написання є?

Науковий стиль викладу представлений кількома підстилями, а саме:

• власне-науковим стилем. Саме цей підстиль використовується при написанні курсових, магістерських, наукових статей, дисертаційних досліджень тощо. Для нього характерне використання віддієслівних іменників (на це вказують такі слова, як “розгляд”, “вивчення”, “визначення”), книжковий синтаксис, переважання іменника перед дієсловом, а також використання переважно галузевої термінології;
• науково-популярний стиль. Його можна зустріти у різній енциклопедичній літературі для дітей, науково-публіцистичних журналах тощо. Він передбачає перенасичення галузевої і навіть міжгалузевої термінології. Як правило, під час підготовки матеріалів використовується загальнонаукова лексика і має місце максимальне спрощення подачі матеріалу;
• навчально-науковий стиль. Він є “золотою серединою” між двома вищезгаданими прикладами. Підходить для есе, доповідей, рефератів.

Особливості наукового стилю написання робіт

“Науковий стиль викладу роботи” – звучить фраза, звичайно, страшно, проте на практиці все не так складно. Насправді премудростям письма не так складно навчитися. Щоб швидше відточити майстерність і стати справжнім фахівцем, варто формувати в собі почуття нагляду і читати роботи різних учених. З їхніх статей чи тез можна брати цікаві фрази, висловлювання тощо. Погодьтеся, адже ми відразу розуміємо, що “красиво”, а що ні (з наукової точки зору)?

Науковий стиль – це зовсім не про складне завуальовування викладу. Науковий стиль – це про:

• логіку. Усі елементи тексту (чи роботи) мають бути гармонійно пов’язані між собою – кожен наступний блок має випливати з попереднього. При цьому висновки повинні ґрунтуватися на конкретних фактах, доводах тощо. Звичайно, будь-яка наукова робота – це про дискусійність, але все ж таки слід чітко дотримуватися своєї наукової лінії і не уникати теми;
• ясність. Не варто надто ускладнювати все. Пропозиції мають бути нескладні, прості для розуміння;
• послідовність. Не треба кидатися з боку в бік, додавати обсяг тексту тощо;
• неупередженість. Звичайно, дипломна робота або курсова – самостійна наукова робота, в якій має превалювати суб’єктивна думка автора, але все ж таки варто дотримуватися певних правил. Не допускається експресивність, емоційне фарбування тощо.

Що можна, а що не можна писати в дипломній та курсовій?

Написання курсової чи дипломної має здійснюватися за певними правилами. Щоб студент не отримав свою роботу назад, необхідно при підготовці тексту пам’ятати про те, що:

• слід використовувати “ми” замість займенника “я” (як варіант, можна використовувати пасивну конструкцію);
• треба бути уважними під час використання паронімів;
• варто використовувати модальні дієслова, такі як “треба”, “можна” тощо;
• не можна використовувати слова, які відносяться до групи зменшувально-пестливих;
• не допускається використання слів із розмовно-стилістичним забарвленням тощо.

Приклади наукового стилю

Вдалими фразами, які можна використовувати в курсовій, магістерській або дисертації є:

• “На нашу думку це рішення…”;
• “Результати проведеного дослідження дають можливість дійти невтішного висновку про…”;
• “Нами було вивчено…”;
• “Можливо зробити висновок про…” та інші.

Вам все ще здається, що науковий стиль – це складно? Тоді ви можете замовити курсову, дипломну чи іншу роботу у нашій компанії. Серед переваг роботи з нами можна виділити високий рівень професіоналізму авторів, високу швидкість підготовки наукових праць, доступні ціни на послуги та європейський рівень сервісу.