Як знайти список літератури для диплома, курсової та визначити його достовірність?

Щоб написати хорошу курсову чи дипломну роботу, доведеться добре попрацювати. Вивчення методичних рекомендацій щодо написання роботи, визначення особливостей написання актуальності обраної теми дослідження, формулювання завдань письмової праці – це зрозуміло. Проте успіх на 50% (якщо не більше) залежить від того, наскільки якісно будуть підібрані джерела. Адже не включивши в “свій” список ті чи інші книги чи журнали, можна потрапити на ненавмисний плагіат (запозичивши чужі думки або ж пославшись на фейк) або просто підготувати роботу, яка не буде актуальною. Тільки уважно пропрацювавши тему курсової або диплома, розібравши її, що називається, “по поличках” вдасться досягти хорошого результату. На перший погляд, це не так очевидно, адже всіх цікавить уже готовий результат.

Оцінка вибраної літератури: на що звернути увагу?

Отже, з тим, що джерел має бути багато (орієнтовна кількість зазвичай вказано в методичці) і вони мають бути реальними більш-менш зрозуміло. Але яка література все ж таки підходить для студентських робіт? Радимо звернути увагу на:

• Актуальність підібраної літератури. Тези конференцій, наукові статті, навчальні посібники, монографії мають бути “свіжими”, а точніше – виданими за останні 5 років. Такий термін вважається оптимальним, оскільки, з одного боку, студент має можливість знайти джерела для не зовсім актуальних тем (буває і таке, коли тема була запропонована студентом з незнання або ж співробітники кафедри несумлінно підійшли до формування списку тем для курсових або дипломних робіт і залишили в ньому те, що вже не представляє цінності для науки і практики), а з іншого – йому не доводиться переливати з пустого в порожнє і проводити аналіз того, що сто разів було предметом розгляду в інших працях. Не скажеш, що це правило імперативне. Деколи для теоретичної частини (опис генези розвитку того чи іншого правового інституту, явища тощо) доведеться використовувати і набагато старіші матеріали;
• Авторитетність джерел. Найкраще використовувати для підготовки підручники, монографії, статті вчених, які мають науковий ступінь. Тези, підготовлені студентами, хай і під керівництвом викладача – не найкраща ідея.

Не варто розраховувати на те, що всі підходять до підготовки письмових робіт уважно і помилки виключені. Завжди слід перевіряти ще раз кожне джерело, кожну сторінку, адже хтось міг додати джерело “для кількості” або просто припуститися помилки при формуванні посилання.

Де шукати джерела для студентської роботи?

Щоб підібрати статті, книги та інші джерела для письмової роботи, необхідно:

• відвідати бібліотеку. Співробітники бібліотеки зазвичай дуже дружелюбні та відкриті до спілкування, вони обов’язково підкажуть, що можна використовувати для підготовки роботи з тієї чи іншої теми. Якщо ж тематика роботи специфічна, то на допомогу зазвичай приходить комп’ютер із внутрішньою базою даних бібліотеки ВНЗ. Введення ключових слів у пошуковий рядок і всього пари кліків допоможуть знайти все, що знадобиться для підготовки курсової або диплома;
• навчитися користуватися інтернетом “з розумом”, а саме відсіювати непотрібну інформацію та аналізувати підібрані джерела з погляду релевантності, актуальності тощо.

Який із варіантів краще сказати важко. У бібліотеках вищих навчальних закладів зберігається більше джерел, але назвати походи до бібліотеки приємним проведенням часу складно (найсумніше, що швидше за все зробити візит до бібліотеки доведеться не раз). В інтернеті ж пошук здійснюється набагато простіше і швидше, і працювати над курсовою чи дипломною можна у будь-який час, навіть увечері, але в мережу завантажені не всі джерела, і тому якість готової письмової роботи може постраждати. Найкраще використовувати обидва шляхи пошуку джерел. А як це краще робити розповімо докладніше далі.

Використання бібліотечних ресурсів

Перш ніж йти до бібліотеки, необхідно чітко позначити тему письмової роботи та продумати, які ключі будуть релевантними для пошуку книг і журналів. Наприклад, якщо ваша робота присвячена дослідженню місцевих податків, то доречно використовувати пошук не тільки за ключом “місцеві збори”, а й прописувати у пошуковому рядку “туристичний збір” тощо. Якщо обрана тема зовсім незнайома студенту, слід попередньо просто “погуглити” її, щоб мати хоча б загальне уявлення про діапазон пошуку. Якщо пощастило з науковим керівником і він готовий допомагати з роботою, то з ним також можна обговорити найпопулярнішу літературу у вибраній галузі.

Пошук в електронних джерелах та базах даних

Що стосується електронних джерел, то тут можна використовувати академічні пошукові системи на кшталт Google Scholar (Google Академія), так і просто вбивати потрібні ключові слова в пошуковий рядок. Найкраще використовувати ті джерела, які є скринами з відомих журналів або зовсім перенаправляють на їх сторінки – простий текст на сторінці якогось сайту має викликати підозри у студента. Однак, щоб уникнути казусів, знайдені джерела краще все ж таки перевірити потім через “бібліотечний фонд”. На жаль, трапляються випадки, коли копіювання “чужих” джерел до хорошого не доводить.

Якщо дипломна робота замість “спортивного інтересу” викликає жах і вводить в депресію, або звичайна курсова просто не вписується в графік і займатися їй ніколи, звертайтеся до компанії “Диплом-Центр”. Її фахівці знають, яким має бути оформлення роботи, чітко дотримуються всіх вимог щодо академічної доброчесності, унікальності тощо. Якщо купити дипломну роботу або іншу студентську роботу в цій компанії, то вам точно не доведеться червоніти перед науковим керівником і виправдовуватися за плагіат, відсутність посилань або їх неправильне оформлення (а це до речі завдання із зірочкою теж, адже існує безліч нюансів, що стосуються оформлення книг з одним автором, двома авторами, статей і не лише). Варто відзначити, що якісне написання письмових робіт – аж ніяк не єдиний “коник” компанії “Диплом-Центр”. Ця компанія, що надає послуги інформаційного характеру, також може похвалитися пунктуальністю авторського колективу, високим рівнем сервісу, приємними цінами на всі види послуг.

• Скільки джерел має бути в роботі?

Зобов’язання використовувати 10 або 30 джерел для курсової немає, все залежить від теми, її специфіки, спеціальності тощо. Однак, у методичних рекомендаціях кафедри зазвичай прописується кількість статей, книг, монографій, що рекомендується. У середньому, ця цифра варіюється в діапазоні 30-35 штук.

• Чи можуть повернути курсову на доопрацювання, якщо джерела будуть оформлені неправильно?

Так, якщо рецензент під час перевірки виявить помилки в оформленні роботи, то курсову повернуть студенту та не допустять її до захисту. Згодом, якщо вчасно не внести всі правки, є ризик зіткнутися з академічною заборгованістю.