Поширені помилки під час написання курсової роботи

Набивати власні шишки при написанні курсової роботи – не найкраща ідея, експертом стати звичайно можна, але на високу оцінку розраховувати вже не вийде. Звісно, ​​студенти, які підходять до написання роботи з усією відповідальністю та чесно намагаються зробити роботу без сторонньої допомоги, заслуговують на повагу викладача, проте якщо студент у власних силах не дуже впевнений – краще не ризикувати. Адже написання курсової – це далеко не так просто, як може здатися на перший погляд. У процесі підготовки роботи студенти часто роблять такі помилки:

 

Вибір теми рівня “Капітан Очевидність”

 

Тема курсової роботи має розкривати якесь проблемне питання, воно має бути досить вузьким та дискусійним. Якщо взяти широку тему, то писати буде дуже важко – вистачить не на одну дисертацію і буде робота про все, та ні про що. Якщо взяти тему “заїжджену” знайти інформацію буде легко і просто, але систематизувати її та привнести щось нове у дослідження питання буде непросто. Плюс до цього студенти стикаються з проблемою: “як усе це вивчити?”. Впоратися з нею багато хто вирішує банальним накиданням інформації та констатацією найочевиднішого, щоб точно не схибити. Ця помилка зазвичай коштує дорого і призводить до низької оцінки захисту.

 

Тема курсової не розкрита

 

Занадто добре вивчена тема – погано, як і відсутність проблематики у темі дослідження. Однак якщо як тему взяти щось “екзотичне”, то можна зіткнутися з відсутністю літератури та труднощами у пошуку матеріалу для написання. І в такому разі нерідким є не розкриття теми та не досягнення поставленої мети та завдань роботи. Щоправда, тема може бути не розкрита і у випадку, якщо студент просто уникає плану, який був затверджений.

 

Вочевидь, що, вивчаючи якусь тему, ми можемо відкрити собі невідомий раніше аспект і відпливти в тонкощі вивчення. Але, в такому разі, слід або план затвердити заново, або ж просто взяти ідею на замітку і викласти її в майбутньому в тезах конференції, науковій статті або магістерській роботі. Інакше результат буде не дуже. Комісія просто вкаже на невідповідність теми із суттю роботи.

 

Невідповідність вимогам, що пред’являються до такого типу робіт

Незважаючи на те, які шикарні ідеї знайдуть відображення у курсовій, важливо не забувати про базові вимоги до оформлення. Про те, як має бути виконано курсову роботу, яким має бути обсяг, правила оформлення джерел використаної літератури та багато інших нюансів можна дізнатися з методичних рекомендацій.

 

Плагіат або перевищення допустимого відсотка запозичень за текстом

Посилатися на праці вчених і на підставі їхніх робіт робити свої висновки, безумовно, потрібно. Проте, у науці правилом “гарного тону” буде наявність запозичень у діапазоні 30% за текстом. Найкраще використовувати різні точки зору висвітлюючи теоретичні аспекти тієї чи іншої проблеми. Решта тексту має бути авторським. Щоб не натрапити на плагіат, мало просто не копіювати бездумно текст із інтернету. Треба ще й правильно робити посилання, а також не запозичувати надто великі шматки готового тексту.

 

Непропорційні обсяги розділів та підрозділів

 

Правило співвідношення теорії з практикою 50/50 в курсовій або однакових підрозділів за текстом роботи – негласне. Але, погодьтеся, дивно виглядає робота, в якій 30 сторінок тексту присвячено генезі будь-якого інституту і лише кілька сторінок відводиться на практичний бік питання. Не краще буде виглядати курсова, в якій історія розвитку інституту в Середні віки розкрита на 15 сторінках, у той час як сучасні дослідження освітлені на парі сторінок.

Чим більша значимість роботи – тим вищий вміст практичного матеріалу має бути. Слід прогресувати у цьому напрямі і наскільки можна досягти співвідношення теорії до практики у пропорції 20/80.

Посилання “від ліхтаря”

 

Напевно, рідкісному студенту не спадала на думку ідея додавати посилання по тексту в надії, що порівнювати ніхто не буде. Однак це пряме порушення правил цитування, таке саме, як посилання на підручник, а не на першоджерело, яке в ньому згадується. Результатом такого несумлінного ставлення до роботи буде звинувачення у плагіаті та низький бал на захисті. Якщо обман розкриється (а цього точно не уникнути) працювати з джерелами доведеться дуже багато. Адже кілька нових посилань спричинять зміни всього списку літератури та “з’їжджання” нумерації. Вийти з такої ситуації можна трьома способами:

  • спочатку формувати автоматичні посилання, які оновлюватимуть числовий показник у квадратних дужках. Щоб реалізувати таку штуку, доведеться полазити в інтернеті і підтягнути свої знання в роботі з комп’ютером;
  • можна використовувати у роботі посторінні виноски (не всі кафедри дозволяють використовувати такий спосіб, тому варто уточнити це одразу);
  • під час написання роботи оформляти список літератури у порядку цитування за текстом. Такий варіант є простим та “безпечним”.

 

Відсутність зв’язку між частинами курсової

Теорія повинна “виправдовувати практику”, цілі та завдання повинні бути досягнуті в результаті проведення дослідження та описані у висновках – начебто все просто, проте багато студентів “сиплеться на цьому”. Важливо від початку продумати стратегію дослідження, і навіть змоделювати результати, які мають бути. Це дозволить проводити теоретичні дослідження, не відхиляючись від практичної частини проблеми та прикладного аналізу, який буде реалізований.

 

Використання застарілих джерел

При написанні наукових праць рекомендується використання літератури, “вік” якої не перевищує 3-5 років (приблизний термін). Це з тим, що у світі все змінюється дуже швидко і дослідження мають властивість старіти морально. Старі джерела не відповідають критерію актуальності. Крім того, за роки існування книги чи статті на просторах інтернету напевно її вже проаналізували багато разів. Який сенс це робити знову?

Використовуючи стару літературу, буде вище ризик наткнутися на плагіат. Навряд чи студент дійсно піде до бібліотеки шукати книгу 70-80-хх років, яку скопіпастив у когось. Зате на пошуки нового журналу піде лише кілька хвилин.

Наявність граматичних помилок

 

Грамотність оформлення грає значну роль у загальному сприйнятті роботи. Тим більше зараз, у світі сучасних технологій та величезної кількості онлайн-ресурсів для перевірки граматики та орфографії, помилки у роботі виглядають просто гнітючими. На перевірку цього аспекту піде лише кілька годин від сили – виділити на цей час слід обов’язково. До того ж невже приємно буде людині, яка отримує вищу освіту почути про те, що вона написала слово з помилкою або ж пропустила кому?

 

Сподіваємося, що розглянуті нами найпоширеніші помилки студентів ніколи не будуть вчинені вами. Найкраще вчитися на чужих помилках і на кафедру надавати хорошу роботу, якість якої задовольнить навіть найвибагливішого викладача. Якщо ви не справляєтеся з написанням курсової, або у вас просто немає на це часу, радимо звернутися за допомогою та замовити курсову роботу. Автори компанії «Диплом Центр» точно знають, яких помилок не варто припускатися в курсовій.

Залиште коментар до статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Right Menu Icon